Чому підлітки лаються, та як з цим працювати

“Чим більший рівень тривоги й напруження і чим менше можливості їх “висловити” – тим раніше і яскравіше проявлятиметься ненормативна лексика”, – пояснює психологиня Світлана Ройз.

Окрім того, каже, що сучасні діти раніше входять у підліткову кризу, також у їхньому житті раніше проявляється тема сексуальності, тому те, що пов’язане з цією темою, також проявлятиметься раніше. Так, батькам важливо відстежувати появу в словнику дитини цих слів – вони можуть бути однією з перших ознак входження в підліткову кризу.

“Діти часто чують лайку не тільки в сім’ях. Помилково вважати, що якщо дитина використовує нецензурні слова – отже, обов’язково бачить приклад у сім’ї. Нецензурна лексика, наприклад, є у фільмах та іграх”.

Чому лаються підлітки:

Спроба бути схожим на дорослих.

“Тоді я запитую в підлітка: “Це дія “зовнішнього” або “внутрішнього” дорослого?”. Зовнішній намагається бути “як дорослі”, а внутрішній бере відповідальність за свої вибір і поведінку”.

Важливо відчувати себе частиною групи, бути своїм. Психологиня каже, що в цьому контексті завдання дорослих – створити культуру “своїх”, де модно не використовувати нецензурну лексику. Або створити атмосферу, де діти відчувають себе своїми у “своїй зграї”. Йдеться про відчуття безпеки, відчуття, що “мені є місце в цьому середовищі”, “у мене є своя значуща роль”.

У підлітків – гіперактивна лімбічна система, а контроль над імпульсами, контроль і оцінювання свого вибору знижені. Тому лайка – це можливість скинути емоційне напруження. Тоді треба подумати, у чому ще може бути їхня розрядка.

За допомогою нецензурних слів висловлюють те, що складно сформулювати. Психологиня радить разом із дітьми дивитися фільми, читати книжки й обговорювати, влаштовувати дискусії, писати есе, привчати їх до рефлексії.

Провокація. Часто підлітки провокують дорослих і дітей на емоційні реакції. Важливо відповідати їм, зберігаючи стійкість.

Є ще одна неочевидна тема: роль, яку відіграє ненормативна лексика саме в нашій культурі.

“Одне із завдань підлітка – “відштовхнутися” від материнської фігури, пройти етап сепарації, відштовхуючись від “матки”. І є неочевидний зв’язок у такому ланцюжку “мат – матка – мати”. Використання лайки “допомагає” підлітку в дивний спосіб перерізати пуповину, яка його пов’язує з мамою та дитинством”.

МОЖЛИВИЙ АЛГОРИТМ ДЛЯ СІМЕЙ І ШКІЛ

1. Треба створити правила, які мають прийняти всі.

2. У цих правилах можуть бути записані “штрафи” для всіх (дорослих і дітей, які використовуватимуть нецензурні слова).

3. Якщо ми часто чуємо лайку, маємо намагатися не просто “прибрати симптом”, а і зробити внесок у безпеку – шукаємо, чому простір нині небезпечний для дитини.

“Можливо, лайкою вона компенсує невпевненість, намагається привернути до себе увагу. Для нас це має бути маркером, що дитина, мабуть, потребує не повчань, а розуміння. можливо, за лайкою стоїть не тільки прояв агресії, а й біль”, – пояснює Світлана Ройз.

4. Шукаємо можливості для того, щоби зняти напруження. Наприклад, організуємо активності, заняття спортом, ігри.

5. Підлітки намагаються зайняти своє місце “в ієрархії”, змагаються з нашою авторитетністю. Тому завдання дорослих – поставити собі запитання “Я авторитетний чи авторитарний?” і попрацювати з цим.

6. Треба розуміти, що лайка – це форма вербальної агресії і можлива відповідь на жорсткість системи.

7. Треба навчати дітей рефлексії, роботи з емоціями, навичок регулювання.

Матеріал підготовано соціальним педагогом

Волноваського опорного закладу Є.О. Андрійченко