Щороку, в останню суботу листопада, вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років.
Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління. Колектив та здобувачі освіти Волноваського опорного закладу вшановують пам'ять загиблих у ті страшні часи.
26 листопада у закладі було проведено години пам'яті та скорботи "Біль душі і пам'ять серця", у бібліотеці організовано виставку літератури "Не забудемо ніколи", учнівським самоврядуванням організовано та проведено акцію "Свіча в моїх долонях", до якої долучився кожен клас.
Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок закарбувати в серцях пам’ять про наших братів та сестер.
Схилімо голови в скорботі за тими, хто загинув голодною смертю, став жертвою репресій тоталітарного режиму.
У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі!
Comments